Скарлатина – причини, симптоми та лікування

Скарлатина – інфекційне захворювання, яке може спостерігатися у дітей та дорослих. Зараження зазвичай відбувається повітряно-краплинним шляхом або при прямому контакті з інфікованою людиною. До характерних симптомів захворювання відносяться висока температура, висипання на шкірі, біль у горлі, так звані «малиновий язик» і лущення епідермісу.

Скарлатина – що то за хвороба?

Скарлатина – захворювання, що викликається інфекцією стрептококи групи A (піогенні стрептококи, β-гемолітичні). Інші захворювання, що викликаються цими бактеріями, включають: тонзиліт, троянда та імпетиго. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом або за прямого контакту з предметами, якими користувався хворий. Інкубаційний період скарлатини становить від 1 до 5 днів. Для скарлатини характерна лихоманка та наявність висипань на шкірі та слизових оболонках.

Скарлатина у дітей

Скарлатина може виникнути у будь-якому віці, хоча її симптоми найчастіше спостерігаються у дітей дошкільного та шкільного віку, тому її називають хворобою дитячого віку. Це пов’язано з постійною присутністю дітей у кластерах та відсутністю правил гігієни (загальні іграшки, рушники).

Сьогодні скарлатина при правильному лікуванні не така небезпечна для дітей, як раніше. Однак не слід його недооцінювати, і лікування завжди повинно проводитись під наглядом лікаря.

Скарлатина у дорослих. Чи можна заразитись?

Хоча скарлатину вважають захворюванням, яке вражає переважно дітей, заразитися нею можуть і дорослі. Скарлатина у дорослих зазвичай протікає важче, ніж у дітей. Найчастіше спостерігається гострий початок симптомів, що, проте, рідко призводить до ускладнень. Найбільш поширеними симптомами скарлатини у дорослих є лихоманка, біль у горлі та висипання на шкірі. У поодиноких випадках при вкрай тяжкому перебігу захворювання може виникнути ураження печінки, міокардитилі нирки. Іноді ускладненням нелікованої скарлатини може бути перитонзилярний абсцес, середній отит або синусит.

Скарлатина при вагітності

Вагітні жінки, які страждають на скарлатину, повинні знаходитися під постійним наглядом лікаря. Скарлатина не становить прямої загрози для вагітної та дитини. Тут застосовується таке ж лікування, як і в інших людей, тобто антибіотикотерапія та препарати, що полегшують симптоми захворювання.

Зараження скарлатиною. Як це можна запобігти?

Скарлатина найчастіше зустрічається у зимові місяці. Заразитися можна повітряно-краплинним шляхом або при прямому контакті з інфікованою людиною. Чи можна уникнути хвороби? Величезну роль тут, крім іншого, відіграє регулярний догляд імунітету. підтримка здорового способу життя та збалансованого харчування. Вони також можуть бути корисні добавки та вітаміни для імунітету. Цю інфекцію частіше приписують дітям ще й тому, що вони ще не до кінця сформували імунітет.

Інкубаційний період симптомів становить 1-5 днів після зараження. При скарлатині застосування антибіотика скорочує період зараження до 24 годин із моменту першого приймання. Без лікування або з неправильним лікуванням люди можуть бути заразними для довкілля терміном до кількох тижнів.

Зараження може статися і через травний тракт, хоча зараз це рідкісна причина. Джерелом тут може бути, наприклад, забруднене та сире молоко.

Підраховано, що носіями Streptococcus pyogenes на мигдаликах є близько 20% населення – найчастіше це люди віком 5-15 років. У носіїв не виявляються симптоми захворювання, але можуть заразити оточуючих.

Як протікає скарлатина?

Інкубаційний період скарлатини короткий і залежить від інтенсивності зараження та шляху влучення бактерій в організм. Зазвичай, перші симптоми з’являються через 2–5 днів після зараження. Спочатку спостерігається раптове підвищення температури тіла до 40 С, слабкість, біль у животі, розбитість і сильний біль у горлі. На другий день симптомів найчастіше з’являється висип, який характеризується дрібно точковим ураженням шкіри (у порівнянні зі слідами від ударів пензлем). Зазвичай на 4-5-й день захворювання спостерігається яскраво-рожевий язик з видимими рецепторами (що нагадують полуницю або малину). Приблизно через 7 днів спостерігається лущення шкіри обличчя, через 14 днів – шкіри тулуба і приблизно через 3 тижні – лущення шкіри рук та ніг.

Скарлатина – симптоми захворювання

Симптоми скарлатини у дорослих часто схожі на ті, що виникають при захворюванні дітей.

• Лихоманка – при скарлатині характерний гострий початок, температура тіла швидко підвищується до 40˚С,
• висипання на шкірі – зазвичай з’являється на другий день хвороби та має вигляд дрібних плям на шкірі, що нагадують сліди від ударів пензлем; шкірний висип виникає по всьому тілу, крім так званий трикутник Філатова, тобто область між носом та підборіддям; шкірні висипання найкраще видно на обличчі, сідницях, а також в області пахв і паху;
• блювання, діарея, біль у животі – частіше зустрічаються у дітей, ніж у дорослих;
• “малиновий язик” – мова яскраво-червоного або рожевого кольору з видимими рецепторами, які разом створюють зображення, що нагадує плоди малини або полуниці; спочатку мовою може бути білий наліт, який поступово зникає;
• зміни слизових оболонок порожнини рота – яскраво-червоні або геморагічні плями на м’якому небі та коткових дужках; іноді зміни можуть зливатись; при скарлатині з ангіною спочатку спостерігаються опухлі та почервонілі мигдалики з подальшою появою на їхній поверхні білястих нальотів, додатково може виникнути запалення лімфатичних вузлів;
• лущення епідермісу – через 7 днів від початку захворювання починає лущитися шкіра на обличчі, через 2 тижні – на тулубі, через 3 тижні – дрібномасштабне лущення епідермісу рук і ніг. спостережуваний; проте симптом лущення виникає не у кожної людини, хворої на скарлатину.

Характерний симптом скарлатини: висипання.

Найбільш характерним симптомом є дрібна папульозна або макулярна висипка, що з’являється на другий день від появи симптомів. Спочатку зміни спостерігаються на тулубі, потім на шкірі починається розвиток висипу відцентрово у напрямку до дистальних відділів тіла (ноги, руки). На шкірі слонів та ногах він не зустрічається. Висипання зміни порівнюють з розміром шпилькової головки. Найбільша інтенсивність висипань спостерігається в пахвах, суглобових згинах, сідницях та на внутрішній поверхні стегон та рук. Висипання зникає при натисканні. На обличчі з’являється еритема, що обходить так званий Трикутник Філатова, тобто простір між носом та підборіддям. Червоні лінії спостерігаються у сфері суглобових згинів – звані Лінії пастіа.

З чим можна сплутати скарлатину? Діагностика та розпізнавання

При підозрі на скарлатину негайно зверніться до лікаря. Скарлатину діагностують на підставі типових клінічних ознак та мазка зіва, що підтверджує інфекцію. У людей з фарингітом може бути корисним використання шкали Мак-Ісакі/Центру, яка оцінює ймовірність зараження залежно від віку, наявності лихоманки, збільшення передньошийних лімфатичних вузлів, аденоїдного нальоту та відсутності кашлю.

Буває, що симптоми скарлатини плутають з іншими захворюваннями. Найчастіше це:

• кір,
• краснуха,
• синдром токсичного шоку,
• стафілококова інфекція.

Як лікується скарлатина?

Це передбачає застосування антибіотика (феноксиметилпеніцилін), після чого хворий протягом 24 годин перестає бути заразним. Строго дотримуйтесь вказівок лікаря щодо застосування призначеного препарату і не скорочуйте термін його застосування, оскільки це може призвести до розвитку стрептококового носія. Феноксіметилпеніцилін застосовують 2 рази на день протягом 10 днів. Додатково застосовується знеболювальна, протизапальна і знижувальна температура. Не забувайте уникати зневоднення, щоб запобігти зневодненню. Лікування зазвичай проводять у домашніх умовах, проте у разі тяжкого перебігу, особливо у дітей, та виникнення ускладнень хворого направляють у стаціонар.

Вилікувати скарлатину домашніми засобами неможливо, і це може призвести до небезпечних ускладнень.

Ускладнення після скарлатини

Скарлатина зазвичай не викликає небезпечних ускладнень, хоча при тяжкому перебігу захворювання іноді спостерігається запалення середнього вуха, міокарда, печінки або суглобів. У більшості випадків симптоми поступово вщухають протягом декількох днів, а лущення епідермісу зберігається найдовше. Ускладнення скарлатини після неправильного лікування (або його відсутності), такі як ревматизм, трапляються вкрай рідко.

Це також може бути реакцією на вірусні чи бактеріальні інфекції. Гломерулонефрит, що є результатом боротьби організму зі стрептококами (при скарлатині) або, наприклад, пневмококи та стафілококи (при інших інфекціях). Захворювання зазвичай протікає безсимптомно та дозволяється спонтанно.

Цікаво, що захворіти на скарлатину можна кілька разів, але не більше трьох разів, оскільки існує три типи бактеріального токсину.