Зміст
Тінітус – це будь-який звук, який ми чуємо, але об’єктивно відсутній. Він може нагадувати шум моря, налаштування старого радіо або інші звуки, що потріскують і скриплять. Це може відбуватися постійно або лише у певних ситуаціях. Болю це не завдає, але заважає сконцентруватися. У тиші він більш інтенсивний, тому може викликати проблеми із засинанням та сном. Дзвін у вухах – це не хвороба, а стан із високим ступенем дискомфорту.
Дзвін у вухах – це стомливий акустичний стан, що виникає за відсутності інших зовнішніх звукових подразників. Людина, яка страждає на це захворювання, чує постійні звуки, які він описує як дзижчання, пульсацію або дзвін.
Шум у вухах – причини
Звукова хвиля, що потрапляє в слуховий прохід зовні, досягає барабанної перетинки та стимулює дрібні кісточки, що знаходяться за нею (молоточок, ковадло, стремечко).
Це елементи середнього вуха, що передають вібрації в простір, залитий рідиною і наповнений тисячами клітин (так званий равлик). Вії вловлюють вібрації рідини та передають їх у вигляді електричних імпульсів через слуховий нерв у мозок, який, своєю чергою, перетворює їх на звуки. Якщо вії пошкоджені або не працюють належним чином, мозок безперервно посилаються електричні імпульси, попри відсутність будь-яких зовнішніх звукових подразників. Причини дисфункції волоскових клітин можуть бути різними.
Дисфункція може виникнути, наприклад, внаслідок інфекції середнього чи внутрішнього вуха, гучного шуму, приймання різних ліків, аномальних значень артеріального тиску, аутоімунних захворювань чи хвороби Меньєра. Дзвін у вухах також виникає при деяких захворюваннях, таких як діабет, проблеми із щитовидною залозою, атеросклероз, інсульти та пухлини головного мозку, а також неправильне функціонування ланцюга слухових кісточок, наприклад, після травми голови, – каже отоларинголог.
Шум у вухах та дегенеративні зміни суглобів
Дзвін у вухах іноді може бути викликаний захворюваннями, що виникли внаслідок дегенерації шийного відділу хребта, а також може супроводжувати дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба. Зв’язок між цими недугами до кінця не пояснений, але реабілітація може бути ефективною.
Лікування шуму у вухах
Лікування шуму у вухах передбачає діагностику та усунення його причини фармакологічним або, за необхідності, хірургічним шляхом. Ліки також використовуються для покращення кровопостачання внутрішнього вуха та зниження психічної напруги. Добре працює і терапія з привчання пацієнта до шуму у вухах, при якій використовується пристрій, що генерує широкосмуговий шум – генератор, що випромінює так звані Білий шум, слід носити за вухом не менше восьми годин на день. Шум відповідної інтенсивності змушує підкіркові центри слуху звикати до тривожних звуків і сприймати їх свідомо. Однак, це досить повільний процес.
Один із методів – використання слухового апарату протягом певного періоду часу. У деяких випадках шум у вухах зникає навіть після припинення використання слухових апаратів, каже фахівець.
Тінітус – що підтримує лікування
Домашнє лікування шуму у вухах переважно передбачає спробу усунути причини його виникнення. Якщо симптоми викликані занадто високим кров’яним тиском, потрібна правильна дієта, що знижує споживання солі. У деяких ситуаціях лікування може вимагати обмеження приймання певних ліків, наприклад великих доз аспірину. Людям, які приймають його регулярно, слід проконсультуватися з лікарем щодо зниження дози або переходу на інший препарат. Надмірна стимуляція слухових рецепторів також може бути спричинена різними видами стимулювальних речовин. Щоб уникнути звичайного дзвону у вухах або зменшити неприємні відчуття, слід обмежити вживання кофеїну та виключити інші стимулятори, переважно сигарети.
Також було доведено, що регулярні помірні фізичні вправи знижують інтенсивність шуму у вухах, а також стрес, пов’язаний з ним. Також бажано спробувати заглушити шум іншими, приємнішими звуками. «Перед сном варто послухати тиху музику чи тихе дзижчання радіо», — додає він.
Дзвін у вухах і запаморочення
Дзвін у вухах у поєднанні з запамороченням може бути симптомом хвороби Меньєра. Симптоми з’являються раптово і характеризуються почуттям розпирання, шумом у вухах та запамороченням, що супроводжуються нудотою та труднощами підтримки рівноваги. Хвороба вражає лабіринт, розташований у внутрішньому вусі. Це спричиняє надмірне наповнення ендолімфою та місцеве підвищення тиску. Терапія передбачає використання зневоднювальних засобів, антигістамінних та седативних засобів та введення здорового харчування без надлишку солі, кофеїну та алкоголю. У деяких випадках необхідна операція з перерізання вестибулярного нерва або дренування ендолімфатичного мішка.
