Папороть звичайна має відхаркувальні, проносні, проти паразитарних та заспокійливі властивості. А також тонізувальна, протизапальна, сечогінна, антибіотична. Відвари з рослини мають знеболювальну дію, крім того, надає захисну дію при різних неврологічних розладах. Рослина має стимулювальну дію і має антиоксидантні властивості.
Корінь дуже солодкий, містить цукри, сапоніни, слиз, дубильні речовини та олії. Також містить 15,5% сахарози та 4,2% глюкози.
Деякі лікувальні властивості включають лікування депресії та імпотенції. Папороть використовується як відхаркувальний засіб (допомагає послабити мокротиння у горлі/грудній клітині). Крім того, рослину застосовують при лікуванні туберкульозу та циститу. Дослідження рослини показують, що хімічні речовини, що містяться в рослині, такі як: фітоестрогени, 20-гідроксиекдизон, можуть сприяти збільшенню м’язової маси та збільшенню статевого потягу.
Папороть звичайна – застосування
Звичайна папороть використовується в альтернативній медицині як засіб від розладу шлунку та проблем з апетитом. Він впливає на внутрішні органи, такі як печінка. Крім того, він має лікувальне застосування при захворюваннях шкіри.
Відхаркувальні властивості рослини означають, що його використовують при неприємному сухому кашлі та нежиті. У минулому для лікування кашлюку у дітей готували відвар папороті звичайної. З іншого боку, свіжий корінь використовувався для приготування відварів як засіб для заспокоєння ревматичних захворювань, що викликають пухлину суглобів. З цією метою корінь також сушили та подрібнювали, а потім давали хворим.
Ще одне лікувальне застосування папороті звичайної було досягнуто при таких захворюваннях, як жовтяниця та цинга. Є повідомлення про використання папороть екстрактів для лікування поліпів. При кишкових захворюваннях рослина має кращі цілющі властивості у вигляді відвару, підсолодженого цукровою тростиною.
Папороть звичайна стимулює секрецію жовчі і є легким проносним. У європейській фітотерапії він традиційно використовується для лікування гепатиту, селезінки та жовтяниці. Антибіотична активність звичайної папороті пов’язана з поступовим зниженням температури.
Чай з кореня використовується для лікування плевриту, туберкульозу, ангіни та болів у животі. Було показано, що екстракт кореневища має проти епілептичну активність. Покращує роботу серця, очищаючи серцевий м’яз від токсичної дії, даруючи хворому гарне самопочуття. Папороть підтримує травні процеси та переважно допомагає перетравленню молока, змушуючи його спочатку випадати в осад, а потім опадати, розчиняючи його, і таким чином захищає від метеоризму та хворобливих кольках.
Інші медичні застосування папороті звичайної:
- Брадикардія (частота серцевих скорочень менш як 60 ударів на хвилину)
- астма
- Хронічна обструктивна хвороба легень
- серцева недостатність
- Алергічні реакції
- Гіперкаліємія
- Отруєння бета-блокаторами (протиотрута)
Папороть звичайна – способи застосування
Кореневище рослини можна їсти навіть сирим. Однак із них зазвичай готують відвар. Корінь піддають стирання або подрібнення.
Відвар: 5 г сухого кореневища папороті залити 2 склянками води, варити під кришкою близько 20 хвилин. Дати охолонути, процідити та вживати. Відвар добре діє за таких недуг, як: кашель, захворювання жовчовивідних шляхів.
Настій: 5 г висушеної рослини залити 250 мл окропу та настояти під кришкою. Після охолодження процідити та вживати.
У народній медицині наземні частини папороті застосовували зовнішньо для лікування ран та шкірних захворювань, таких як псоріаз.
Папороть звичайна міститься в багатьох трав’яних сумішах, наприклад, корінь солодки та корінь папороті звичайної рекомендуються як болезаспокійливий засіб при болях у шлунку, спричинених виразкою. Крім того, таке зіставлення підтримує дванадцятипала кишка, підшлункова залоза.
