Зміст
Ішіас – це стан, спричинений тиском на спинномозкові нерви. Характерним його симптомом є інтенсивні болі, що локалізуються в попереково-крижовому відділі хребта. Іноді це також супроводжується м’язовою слабкістю та проблемами з рухом. До найчастіших причин ішіасу відносяться захворювання та запалення хребта, діабет та рак.
Ішіас пов’язаний з дисфункцією спинномозкових нервів, що становлять сідничний нерв, який вважається найбільшим нервом периферичної системи людини. Він розташований в області попереково-крижового відділу хребта, грушоподібного та сідничного м’язів, підколінної ямки.
Що таке ішіас? – причини захворювання
Ішіас, також часто званий радикулопатією, є захворювання, безпосередньою причиною якого є тиск на сідничний нерв. Залежно від його розташування розрізняють:
- плечовий ішіас, характерним симптомом якого є біль, що іррадіює в шию, руки та верхні кінцівки,
- поперековий ішіас, при якому виникають болі в попереку, сідницях та нижніх кінцівках,
- стегновий ішіас, що локалізується переважно в поперековому та крижовому відділах хребта та на стегнах.
Безпосередньою причиною ішіасу є тиск на спинномозкові нерви. Зазвичай такий стан спричинений захворюваннями хребта, включаючи дегенеративні захворювання, викривлення хребта та дископатії. Іноді цей тиск спричинений ожирінням, діабетом або раком. Вагітність та надмірні фізичні навантаження, які навантажують міжхребцеві диски, є факторами, що схильні до появи симптомів ішіасу. Іноді це захворювання також може бути викликане дієтою з низьким вмістом вітамінів та мінералів.
Читайте також: Біль в поперековому відділі хребта – причини, лікування
Симптоми ішіасу
Ішіас – захворювання з характерними симптомами, що дозволяє порівняно легко діагностувати його. Найбільш частим симптомом цього стану є раптовий і дуже сильний біль, що найчастіше локалізується в попереково-крижовому відділі хребта. Іноді може іррадіювати в сідниці та нижні кінцівки (приватним випадком ішіасу є його плечова форма, при якому біль з’являється в шиї, кистях та руках).
Біль зазвичай супроводжується м’язовою слабкістю, відчуттям оніміння та поколювання. У важких випадках ішіасу можуть виникати парестезії (відчуття, що давлять) і сенсорні порушення. Іноді ці болючі симптоми можуть також супроводжуватися діареєю та нетриманням сечі.
Приступ ішіасу – що робити?
Напад ішіасу не можна ігнорувати. Біль настільки сильний, що автоматично змушує вас змінити позу та опустити вагу. Протягом перших 2 днів вам слід просто відпочивати: лежачи на боці із зігнутими стегнами та колінами або лежачи на спині із зігнутими ногами, це може принести невелике полегшення, хоча вам не слід залишатись у ліжку надто довго. Консультація лікаря необхідна, якщо біль зберігається довше 3-4 днів і не вщухає. Для полегшення болю можна використовувати ліки без рецепта, такі як ібупрофен, диклофенак і мелоксикам. Можна використовувати знеболювальні та протизапальні мазі, а також компреси, що зігрівають, або спеціальні пластирі.
Як лікувати ішіас?
У діагностиці захворювань хребта, у тому числі ішіасу, застосовують магнітно-резонансну ангіографію, комп’ютерну томографію та рентгенографію. У більшості випадків захворювання лікування спрямоване на усунення симптомів та факторів ризику. Хворому призначають нестероїдні протизапальні препарати та знеболювальні. Також рекомендується відпочивати та не перевантажувати хребет, наприклад, відмовлятися від фізичної роботи. У багатьох випадках реабілітація є підтримувальним лікуванням.
У тяжких випадках проводять хірургічне лікування. Показаний при виникненні таких симптомів, як парез нижніх кінцівок, затримка сечі, порушення чутливості в інтимних зонах і рефлекторні порушення. Хірургічне лікування часто включає мікродискектомію, яка передбачає видалення драглистого ядра.
Ішіас – реабілітація та вправи
Реабілітація та вправи є (після стихання гострої фази дуже сильного болю) найкращим способом швидше відновити рухливість, знизити інтенсивність симптомів і раніше їх розв’язати.
Умовою початку таких заходів є консультація лікаря, що дозволяє унеможливити наявність неврологічної симптоматики у вигляді парезу або паралічу. Додаткові візуалізують дослідження, такі як комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (ЯМР, МРТ), дозволяють перевірити, чи не є причиною тиску, наприклад, повне випадання драглистого ядра або інше пошкодження, що потребує хірургічного лікування.
Завданням реабілітації хворого на ішіас є, перш за все, встановлення хребта у правильне положення (без бічного викривлення, надмірного згинання та пере розгинання), щоб він не тиснув на коріння спинномозкових нервів. Якщо ця мета не буде досягнута, симптоми посиляться і розвинеться парез у нижній кінцівці.
Реабілітаційні заходи оберігають від м’язових. контрактур при болях, а за порушення іннервації м’язів збільшують їх силу.
Не слід також забувати, що масаж і фізичні навантаження вивільняють у кожної людини додаткову дозу ендорфінів, які не тільки покращують настрій, але й знеболюють.
У період між рецидивами захворювання інтенсивна реабілітація (переважно фізична) дозволяє зміцнити пара спінальні м’язи, що відповідають за підтримку правильного положення тіла, та покращити біомеханіку рухів. Під час спеціальних інструктажів пацієнта також можна навчити, які вправи та як їх виконувати у разі виникнення чергового епізоду захворювання.
Читайте також: Багаторівнева дископатія – симптоми, причини, лікування
Методи реабілітації при ішіасі
Реабілітація при ішіасі включає такі методи, як:
- пасивна кінезотерапія – використовується під час болю – терапевт рухає кінцівками пацієнта та допомагає йому активно виконувати інші рухи,
- активна кінезотерапія – пацієнт тренується самостійно, під наглядом чи з невеликою допомогою реабілітолога; деякі з цих вправ можна виконувати без ваги, наприклад, у воді,
- мануальні техніки (масаж, мобілізація та маніпуляція) – ці приймання розслабляють скорочені, напружені м’язи, які або самі викликають біль, або не дозволяють хребту повернутися у правильне положення,
- електротерапія – наприклад, черезшкірна стимуляція нервів (ЧЕНС), діадинаміка (DD), короткохвильова діатермія (DKF) – методи, що підтримують лікування болю та запобігають м’язовій слабкості,
- тейпування – накладення на шкіру пацієнта спеціальних пластирів (тейпів), які змушують пацієнта зберігати правильне положення тіла та обмежують надмірні рухи.