Найбільший страх перед майбутньою мамою і трагічний, болісний досвід – це втрата вагітності, тобто викидень. Найчастіше виникає в першому триместрі вагітності, тобто в перші 3 місяці. Після 23 тижнів вагітності ризик втратити дитину становить лише 1%. У цій статті обговорюються питання викидня і пов’язані з ним почуття, а також інформація про те, коли ви можете знову спробувати зачати дитину, і які аналізи слід зробити перед наступною спробою завагітніти. Що таке мимовільний викидень?

Мимовільний викидень – найсерйозніше ускладнення вагітності до 22-го тижня, що призводить до переривання вагітності. У разі втрати дитини після 22 тижні в медичній термінології вживається мертвонародження.

Існує повний викидень, який зачіпає до 80% випадків не виношування вагітності та відбувається до 12-го тижня вагітності, і неповний викидень, який відбувається на більш пізньому терміні вагітності та вимагає медичного втручання для очищення матки від решти фрагментів вагітності. Припиняється інший вид викидня, при якому відбувається порожній плідний мішок або зупинка серця плоду.

Після постановки діагнозу неповного або викидня фахівцем, що зберігається, залежно від стану жінки, можна використовувати три методи:

  • очікування, при якому матка чекає самоочищення і через 1-2 тижні пацієнтку повторюють обстеження;
  • фармакологічний, при якому жінці вводять препарати для очищення матки;
  • хірургічний, при якому хірург очищає матку шляхом вискоблювання.

Які фактори ризику на ранніх термінах вагітності?

На ранніх термінах вагітності ризик викидня найбільший. Це пов’язано з кількома факторами, в тому числі:

  • гестаційний термін, тобто момент запліднення яйцеклітини. Половина всіх викидів відбувається ще до імплантації, тобто імплантації ембріона в матку. Після цієї стадії ризик втрати вагітності знижується до 12-24%. Най стресовий час з точки зору ризику викидня – після 8-го тижня вагітності. Якщо УЗД показує роботу серця, то ризик знижується до 2-3%, а на 23 тижні досягає значення 1% випадків, при яких ризик втрати дитини мінімальний;
  • розташовані внизу матки гематоми, що здавлюють маточно-плацентарні судини;
  • Зменшення кількості навколоплідних вод (олігогідрамніон) – одна з причин меншого розміру гестаційного мішка. На щастя, таламус зустрічається рідко, але, за оцінками, він є причиною приблизно 80-94% викидів;
  • аномалії жовчного мішка та амніотичної оболонки.

Причини викидня

Причиною викидня може стати буквально будь-яке відхилення в розвитку плоду. Найбільш часті можливі причини викидня включають:

  • генетичні дефекти ембріона. На їх частку припадає 50-80% викидів у першому триместрі вагітності. Однак хороші новини полягають у тому, що ці типи аномалій не передаються у спадок, тому в більшості ситуацій наступна вагітність після викидня може бути успішною;
  • генетичні дефекти батьків;
  • приймання стимуляторів: алкоголь, наркотики або куріння;
  • вроджені аномалії будови матки;
  • придбані дефекти матки, такі як міома, поліпи ендометрії, внутрішньоматкові спайки,
  • порушення згортання крові, тобто вроджена тромбофілія у вагітної;
  • гормональні порушення та родинні захворювання: гіпертиреоз і гіпотиреоз або синдром полікістозних яєчників;
  • дефіцит гормону, що відповідає за збереження вагітності, тобто прогестерону. Основним джерелом прогестерону на ранніх термінах вагітності є жовте тіло, тому при його дефіциті, званому лютеїновою недостатністю, високий ризик викидня;
  • вік вагітної старше 40 років;
  • наявність антифосфоліпідних антитіл, атакуючи плід, вважаючи його чужорідним;
  • зараження вагітною краснухою або токсоплазмою. Дуже важливо зробити щеплення від краснухи до спроби завагітніти, якщо ви не отримували це щеплення в дитинстві;
  • повторні викидні.

Сучасні методи діагностики дозволяють краще діагностувати причини аномалій і, таким чином, підвищити обізнаність і можливість запобігання деяких викиднів.

Які симптоми викидня?

Мимовільний викидень у жінки найчастіше супроводжується клінічними симптомами, а саме:

  • кровотеча зі статевих шляхів,
  • маточні скорочення,
  • сильні приступоподібні болі внизу живота,
  • сильний біль у попереково-хрещеному відділі хребта.
  • Мимовільний викидень не зупинити.

Що робити при виявленні ознак викидня?

Жінка, яка помітила будь-який з перерахованих вище симптомів, повинна якомога швидше звернутися до лікарні. Вона також може зателефонувати акушерці, яка поставить їй додаткові запитання і порекомендує, що робити. Також слід негайно звернутися до лікаря по вагітності та пологах на огляд, який перевірить стан живота і виключить інші причини кровотечі.

Що переживають жінки, які втратили дитину?

Жінки, які знали, що вони сповнені надій і мріють про народження своїх дітей, відчувають травмуючі емоції, пов’язані з їх смертю.

Спочатку буває жаль, зневіра, заціпеніння і заперечення. Потім жінки, у яких стався викидень, і які повністю усвідомлюють, що сталося, відчувають гнів, ревнощі щодо жінок, у яких народилася здорова дитина, або впадають у депресію. Вони часто почуваються самотніми й ізольованими від решти світу.

Більшість жінок, які пережили цю травму, знають, що зробили все можливе, щоб зберегти вагітність, але все ж відчувають себе винними. Наступні емоції, які вони відчувають, – це глибока, болісна печаль, скорбота, почуття порожнечі та туга за втраченою дитиною.

Кінцевий етап – безпорадне прийняття ситуації. Хоча емоційний біль після втрати дитини залишиться з ними назавжди, поступово, за відповідної підтримки родичів і лікарів, жінки повертаються до повсякденного життя.

Які права мають батьки майбутньої дитини?

Втрата майбутньої дитини – надзвичайно болючий досвід для батьків. Вони не знають, як впоратися з втратою і припливом негативних емоцій. Часто вони не хочуть говорити про трагедію, що сталася з ними.

Майбутні батьки не обізнані про свої права в цій ситуації та підсвідомо відмовляються від своїх прав на тіло дитини в лікарні. Одне з них – право на гідне поховання майбутньої дитини, яке дозволяє свідомо перейти через стадію оплакування утратити.

Батькам, які хочуть поховати свою майбутню дитину, потрібна заявкова картка, видана лікарем, необхідна для реєстрації майбутньої людини в РАГСі та виконання формальностей.

Як можна допомогти жінкам, які втратили дитину?

Кожна жінка по-своєму переживає особисту трагедію викидня і потребує різної допомоги. Деякі жінки хочуть відрізати себе від світу і поодинці пережити втрату. Іншим потрібна розмова і розуміння з боку жінок, які теж пережили подібну трагедію. Звичайно, знайдуться й пані, які не будуть показувати оточуючим, як сильно вони страждають.

Незалежно від характеру жінки важливими будуть: готовність допомогти, присутність і відповідна психологічна підтримка з боку близьких: партнера, батьків і найближчих друзів. Також можлива допомога фахівця з боку психолога, фонду або іншої групи підтримки.

Через який час після викидня можна знову завагітніти?

З медичної точки зору, в більшості випадків організм жінки готовий до вагітності через кілька тижнів після викидня, тобто моменту наступної овуляції. Однак необхідно враховувати насамперед психічний стан жінки.

Рішення знову завагітніти індивідуально і залежить від фізичної та психічної готовності жінки, прийнятої разом з партнером і гінекологом. Зазвичай рекомендується почекати від 3 до 6 місяців. Крім того, наступній вагітності повинні передувати аналізи, які пояснять причини раптового переривання попередньої.

Які аналізи слід здати жінці після першого або декількох викидних?

Надзвичайно важливо скористатися можливостями, які пропонує сучасна медицина, і за допомогою досліджень з’ясувати, що стало причиною переривання вагітності або наступних викиднів. Залежно від конкретного випадку лікарі рекомендують різні базові та спеціалізовані обстеження. Генетичні тести також слід провести після першого викидня. Найкраще, якщо майбутній тато теж проходитиме діагностичні обстеження.

Фундаментальні дослідження після викидня

Перед новою вагітністю ви повинні пройти такі основні аналізи, в тому числі:

  • історія хвороби, яка включає інформацію про: віці, сімейних захворюваннях, кількості успішних вагітностей або викидів, а також важливих факторів навколишнього середовища, включаючи вплив токсичних речовин, таких як ртуть, оксид азоту і свинець;
  • загальний аналіз крові;
  • перевірка рівня гормонів, зокрема прогестерону або гормонів щитовидної залози;
  • тестування чоловічої сперми.

Генетичні тести після викидня

Генетичні тести дозволяють виявляти генні мутації та хромосомні аномалії у мертвого плоду. Завдяки генетичному тестуванню також можливо виявити мутації в генах батьків, які призводять до викидів, і визначити ризик передачі генетичних дефектів від батьків до потомства.

Спеціалізовані обстеження після викидня

Детальні обстеження проводяться з метою виявлення вроджених дефектів будови статевих органів. До них, серед іншого, належать:

  • 2D або 3D трансвагінальне УЗД;
  • магнітно-резонансна томографія;
  • гастроскопія з лапароскопією.

Коли вагітність настане після викидня?

З фізіологічної точки зору вагітність після викидня є нормальним явищем, і, якщо в її основі не було анатомічних дефектів або інфекцій, досить ймовірно, що через кілька місяців вдома з’явиться здорова дитина.

Щоб завагітніти після викидня, необхідно виключити якомога більше факторів ризику. Якщо результати аналізів показують захворювання, яке раніше запобігало вагітності, слід спочатку вилікувати його, а потім знову спробувати зачати дитину.

Найскладнішою перешкодою може бути страх, що подальші вагітності не вдасться. Майбутні батьки бояться прив’язатися до майбутніх дітей через побоювання, що вони знову зазнають втрати та порожнечі у своєму домі та серці. У цій ситуації краще скористатися професійною психологічною допомогою, а потім разом радіти наступній вагітності, яка закінчилася через кілька місяців щасливим рішенням і появою в житті малюка здорового малюка.